• Добавить в соцсети
  • Добавить в избранное
  • Добавить в сообщество

Олександр Кобиляков

30 Окт, 2017 01:00 (записи)

Гражданская лирика

  • Комментарии - 0
  • Понравилось -
  • Не понравилось - 0
  • Поднятие вверх - 0

ДО УКРАЇНЦІВ

30 Окт, 2017
Чому ж правду, дорогенькі,
Так «пани» не люблять –
Брешуть нам нахабно в очі,
І народ наш гублять?

Обкрадають українців
З вигуками – «Слава..!»,
Бо для клятих можновладців
Ми – не є Держава.

– Стерпить люд усі страждання, –
Кажуть про нас всюди.
– Голод, зраду та знущання, –
Ось такі ми, люди...

Не живе, і ще не вмерла
Наша Батьківщина.
Де ж, скажи мені, та Слава,
Славна Україна?

Рідним дітям – не потрібна
Ні земля, ні мати.
Гірко плаче, як дівчина,
Ненька біля хати.

Плачуть люди над бідою…
Що ж ми наробили?
Доборолися до краю,
І Майдан зганьбили.

Тут не плакати потрібно,
А катів знімати!
Незалежність, Україно,
Треба здобувати!
                                              
© Олександр Кобиляков
  • Рейтинг за сьогодні - 0
  • Рейтинг за тиждень - 0
  • Рейтинг за місяць - 0
  • Рейтинг за рік - 0
Добавить стишок