• Добавить в соцсети
  • Добавить в избранное
  • Добавить в сообщество

Анастасия Мирошниченко

12 Июнь, 2015 01:00 (записи)

Философская лирика

  • Комментарии - 0
  • Понравилось - 1
  • Не понравилось - 0
  • Поднятие вверх - 0

Осіннє листя падало додолу

12 Июнь, 2015
Осіннє листя падало додолу,
згасало світло сонячного дня…
А я летіла в потязі додому.
Ми вдвох раділи – я й моя земля.
Сусідка по купе читала книгу,
А я була не в змозі, хоч і так люблю…
Мені б у серці розтопити кригу
й побачити скоріш мою рідню.
Потроху остигає моя кава
без цукру і ледь-ледь міцна.
В розчинене вікно змією лізе пара
й такою ж змійкою - в думки печаль нічна.
І я вже майже почала прохати
Хоч на хвилиночку приблизити момент,
коли я зможу всіх їх обійняти,
знов повернувшись в першоелемент.
Тож потяг мчав тепер мене щосили.
Хто як не він впізнає смуток мій?
Все на чужій землі уже не миле, 
коли лиш телефон тамує біль.
  • Рейтинг за сьогодні - 0
  • Рейтинг за тиждень - 0
  • Рейтинг за місяць - 0
  • Рейтинг за рік - 0
Добавить стишок